Мото Крим 2010

Мото Крим 2010

Цього року втілили в життя нераеалізований минулорічний план - мото Крим. Ми - на 2 тижні, Олег - на 3 дні.

План поїздки:
Львів - Первомайськ - Сімферополь - Севастополь - Бахчисарай - Санаторне - Алушта - Новий Світ - Керч - Орджонікідзе - Сімферополь.

Добирались до Сімферополя 2 дні з ночовкою в Первомайську. Перший день - 628 км, другий - 501 км. Важливо в перший день проїхати максимально багато, бо тоді ше нема втоми і майже не болить дупа. Так як цілий день майже не рухаєшся, то ми спокійно обходились без обіду. Зі всієї дороги самий поганий кусок був Львів-Тернопіль.

На другий день нас догнав якийсь мотоцикліст. Стали поговорити, а він мені каже - я тебе знаю, читав твою статтю про подорож Україною. Бльо... Я - ЗВІЗДА!!! :)



Дуже корисно було попередньо набровзати готелі в великих, не курортних містах типу Сімферополя і Бахчисарая. По дорозі продзвонили, взнали ціни і місця, і їхали вже на готове місце не тратячи дорогоцінний вечірній час на пошуки житла.

День 1: Сімферополь - Херсонес - Мангуп Кале - Бахчисарай.

Херсонес зовсім не вразив, особливо після минулорічного відвідування Ольвії. Зато перший раз скупнулися в морі.

А от Мангуп Кале виявився фішкою всієї поїздки. Заїжджали ми туда годинка 5-6 вечора і перепускна каса вже була закрита. Ми знали, шо до нього близько, але не було в кого спитати про дорогу. Зато в Олега був ЖПС і ми вирішили, шо нам більше ніц не треба і сміливо так покотилися по лісовій грунтовці. Після першого затяжного крутого підйому, посипаного різнокаліберними каменюками, я прозрів, як мені вдалося туда виїхати одним заскоком моєю то коровою з лисою ґумою! І вже почав переживати про то, як я буду спускатись. Далі дорога мінялася більш-менш рівними кусками з досить небезпечними підйомами. На середині дороги, на одному перехресті нам назустріч проїхала НИВА і я подумав шо далі буде лекше, ага... Пару разів нас брали сумніви чи ми взагалі зможемо добратися до кінця. Галя пів дороги йшла пішки і то умудрилася послизнутися і шльопнутись. Є відео одного зі складних кусків, яке правда не передає тої складності дороги, як воно вигядає вживу.

З горем пополам ми вибрались на сам верх (ті 3-4 км ми їхали мабуть годину, не менше) і зрозуміли, шо в нас максимум хвилин 20 на оглядини і треба валити назад, бо починає темніти. Нам майже хватило - на верху трохи печерного міста і супер крутий краєвид.

Спускатись було швидше, але не менш небезпечно. Я навіть подер коліно об землю, не втримавши моц на похилій поверхні. Спустились вже за темна.

День 2: Ескі-Кермен - Великий каньйон - Ай Петрі - водоспад - Санаторне

Ескі-Кермен виявився помітно більшим і розвинутим містом. Безпроблемно добратися під саме місто транспортом. Але краєвид там набагато слабший.

Через загрозу лісових пожеж всі південні гори були закриті для відвідування туристів і навіть проїзду. Тому всі водоспади, печери, каньйони і Ай-Петрі відпали і залишились на наступний раз. Міліцаї завернули нас в останньому селі перед горами і ми поїхали об'їздом, не менш гарними місцями. Спали і купались в Санаторному, біля Форосу.

День 3: Санаторне - Алушта

Через закриті гори вибір місць для подорожей сильно скоротився і ми просто поїхали в Алушту не по трасі, а по під самою яйлою (прибережними скелями).

На початку дороги висіла таблиця про зсув і типу дорога закрита, але після Мангупу нас було важко зляками і ми поїхали штурмувати той зсув. Він виявився гарним і зовсім не складним для наших мотоциків.

День 4: Алушта - Новий світ

Олегу пора вертатися до дому, далі ми подорожуємо самі. Їдем подивитись на Новий Світ. По дорозі пробували вибратись ше на один водоспад, але там також були міліцаї і нікого не пускали, лиш бобіки за великі гроші возили поодиноких туристів об'їзними стежками. Місцеві ж показали нам фотки калюж метрової глибини з застрягшим бобіком і ми їм повірили, шо на Дніпрі ми там не проїдемо :)

День 5: Новий Світ

Нічого цікавого, матраснічаєм, стежка Голіцина за 40 грн з пики і царський пляж.

День 6-7: Керч

За Феодосією ландшафт круто міняється і стає подібним спочатку на Молдавію, а потім просто на пустелю, там навіть землі не орються і нічо не садять, мабуть не виростає нічо. По трасі села є і дорога досить нічо, але крок в право/ліво і ти в пустелі і ні душі навкруги.
Керч - портовий індастріал. Центр міста ввечері досить такий нічо, з купою кафешок, деякі навіть дорожчі за наші! В самому центрі міста невеличка гора Мітрідат з якої непоганий вид. А чуть збоку гори є невеличкі розвалини старого грецького міста Пантікапей.

Ше одна недорозвалена фортеця Єнікале знаходиться по дорозі на паромну переправу в Росію.

От ми і на краю України - паромна переправа в Росію, куча кораблів і десь там Тузла.

Ше той регіон відомий своїми грязьовими вулканами, які ми хотіли подивитись. Але місцеві нам сказали, шо то посеред пустелі, дороги майже нема, просто дирочка в землі з якої булькає грязюка, ніяких розваг, тому ми їх відмінили.

Сама цікава штука там була - Аджимушкайські каменоломні. Підземний комплекс-музей, де колись видобували камінь, а в час другої світової війни пів року ховалися партизани. Екскурсії приблизно на годину часу під землю. Загальна довжина тунелів десь 8 км. Фоткати всередині неможна.

День 8-10: Орджинікідзе

Під кінець подорожі треба таки накупатись і назагаратись тому 3 дні валяємося на пляжі і підглядаємо за нудистами :)

День 11: Сімферополь

В Сімферополь, і так радіємо, шо не треба їхати назад своїм ходом, бо дупи вже насидженні, коліна затерпнуті і всьо таке. Тому щасливо пакуємо мотоцик в багажний вагон.
Ше є 2 дні відпустки, але вертатися на море вже не охота, бо за останні 3 дні вже піднадоїло, тому їдемо в Запоріжжя, віддідати родичів.

Підсумок:

Наступного разу, я б мабуть постарався і туда завести мотоцик поїздом, хочаб куда небуть, наприклад до Миколаєва-Херсону-Запоріжжя, а там вже своїм ходом, так набагато лекше. Проблема в тому, шо багажні вагони ходять рідко. Наприклад в Сімферополь тільки раз на тиждень.

Взагалі Крим залишив позитивні враження своєю зручністю для їзди мотоциком. По перше все дуже близько. Якшо треба катнутись чуть далі, то це "аж" 100 км треба перти і за 1,5 години ти на місці. А якшо планувати поїздку по порядку, то переїзди по трасі взагалі мінімальні, лишаються лиш доїзди куда треба маленькими гарними дорогами, або чучуть лісовими, до всіляких цікавих місць. По друге якість тамтешніх доріг дуже пристойна, навіть якшо це не центральна траса.

Через закриті гори в нас залишилося ше достатньо не оглянутих цікавих місць, такшо є стимул ше раз туда податись, колись пізніше.

Більше фоток тут - http://picasaweb.google.com.ua/tarassel/Krym_Moto_2010

P.S.: Чуть не забув фразу цієї подорожі. Коли верталися в поїзді додому, то в сусідньому купе дядько розказував тьоті, як в купе їхала класна дівчина, а потім її стошнило від персика, таким вонючим, шо від того ше когось стошнило і вона перестала виглядати класною. І тут тьотя видає цю фразу - "а є така мудрість: якшо хочеш, шоб тобі перестала подобатись тьолка - уяви собі як вона сре!". Ми лежали)))

free counters







Смотрите также:

Вам это будет интересно!

  1. Мото поїздка Закарпаттям 2007_08_24-28
  2. Мото Тур Україною 2008
  3. Домбай Кэмп 2010
  4. Алтай 2010 (чась два)
  5. 2010