О талантах

Написала моя сестра на задание в институте. Я проникся и даже попросил ее мне это скинуть. Хорошо ж, однако, написала... Даже под кат это прятать не хочу! Меня зацепило!

     Якби я мала владу, то допомагала б країні. Це не передвиборчий лозунг, що звучить звідусіль, а дійсно, щире бажання змін на краще, здобуття повноцінності на фоні інших високорозвинених держав, з їхніми потужними механізмами влади, економіки, стабільності, впевненості.

     Я хочу, щоб подорожуючи закордоном, зустрівши іноземців, які запитали мене звідки я, мені не довелось пояснювати, що Україна це Європа, що межує з Росією, і що моя Батьківщина - не маленьке містечко, де люди не знають, що таке Інтернет, комп’ютер, мобільні телефони, щоб мене не запитували про те, чи є в нас кінотеатри і чи знаю я, що таке Нутелла, чи вирощують в нас картоплю і напевне я не хотіла знову чути на свою адресу питання про електрику, чи є в нас вона взагалі. 

     Я б хотіла, заохочувати туристів не лише Чорнобилем та батьківщиною братів Кличко, на фоні мафії, розрухи та вічно розбитих доріг. Щоб прийшовши в музей історії мистецтва в Люксембурзі, моя знайома бельгійка, яка певний час перебувала в Україні, не показувала пальцями на дерев’яний віз і з саркастично налаштованим виразом обличчя говорила мені, що в Україні й до сих пір вони їздять, хоча виставка охоплює часи Римської імперії 2 тис. років тому. 

     Я щиро вірю, що колись ми все ж таки зрівняємось з Європою і ці 70 років панування радянського режиму ми надолужимо якомога швидше, ми покажемо, що здатні бути не лише різними, а й індивідуальними. 

     Я хочу, щоб нашою культурою захоплювались не лише українська діаспора, яка в міру певних обставин, зокрема в пошуках кращої долі, колись мала змінити свій слов’янський стиль життя на Західний. 

     Нині ми повинні відволіктись від інтелектуальних роздумів, на кшталт на яких курортах відпочивають наші «слуги народу», які яхти і машини вони купують, які подарунки вони презентують один одному. 

     Потрібно почати робити, а не розмірковувати про те, як би могло бути, якби не. Щоб фраза Леоніда Кравчука «маємо те, що маємо » нарешті набула позитивне значення.


Смотрите также:

Вам это будет интересно!

  1. Ліна Костенко. «Записки українського самашедшого»
  2. Вот моя знаменитая радиопьеса:))) мнения приветствуются
  3. Біографія Михайла Дзиндри