По-Україні-2

По-Україні-2

День №1
Шість з половиною годин до Києва. Ночуємо в друзів, тусимо і тішимось.

День №2
Село за Сумами. Ночівка у друзів в справжній сільській хаті з пічкою. Атмосферний вечір на веранді при свічках і кон’яку за філософськими бесідами з місцевим митцем. Самий яскравий вечір подорожі. Фоткати заборонено.
А місцина в них там дуже гарна.



День №3
Полтавська область, Тростянець. Нічого особливого, кругла хрєня.

Диканька. До Кочубеївських дубів не дійти, бо вони в лісі, а там грунтова дорога після дощів. Катнулись селом і в Харків.

День №4+5
Зависаємо в Харкові у друзів на день, відпочити, зацінити місто і нагло скористатись гостинністю.

Прикольний фунікулер, стежка в кронах дерев.

День №6
Ізюм, кам’яні баби і військовий музей під відкритим небом.

Донецька область, Святогірський монастир на крейдяній горі з екскурсією підземним ходом.

Маріуполь, ночівка у друзів. Класика індастріал-сіті.

День №7+8
Азовське море, Білосарайська коса, відпочинок з маріупольськими друзями, шашлики з сома і прочі делікатеси. Ночівля 40 грн. з людини, дешевше ніж в Шацьку. Нічо так, вода мутнувата, але не зелена і не смердить водоростями, медуз нема, я чекав гіршого від Азовського моря.

День №9+10
Чорне море, Лазурне, Херсонська область. Друзі скінчились, треба вчитись відпочивати вдвох :) . Ціна та ж, шо й на азові, море чуть холодніше і прозоріше.

День №11
Їдем в Білгород-Дністровський Одеської області.
Поле.

Аккерманська фортеця.

День №12
Вилково, «Українська Венеція». Не скажу, шо там «місто на воді», але каналів багато і вони використовуються за призначенням. Без проблем взяти екскурсію, від години до цілого дня. Досить цікаво і гарно.
Тротуар.

Чапля.

Водна вуличка.

День №13
Одеса. План ночувати 2 дні. В готелі якась тьотя Соня на рецепції пропонує платити спочатку за одну ніч, а за другу завтра, може нам не сподобається, продовжать без проблем. Ми, як наївні туристи, погоджуємся і вибираєм номер з вікном – шикуємо – він на 100 грн. дорожчий за номер без вікна. Правда виявилось, шо воно не відкривалось. Ну нічо, зато центральний кондюк гатив цілодобово і без можливості його відключити. А зранку на нас чекає сюрприз в вигляді «всі номери вже заброньовані», привіт з Одеси :) . Шукати новий готель на ніч влом, настрій підіпсуто. Вирішуєм погуляти до післяобіду, а ночувати вже в Умані.
Шо тут скажеш, непогане місто, гарно + море і порт з корабликами.

День №14
Умань, Софіївський парк. Велика територія, є де погуляти.

Два озера, водоспади, гарні доріжки, різний ландшафт.
Дід Мазай і зайці.

День №15+16
Кам’янець-Подільський. В планах відвідати стейкхаус «Лондон», на додачу подивись Бакоту і ще дещо. Потужний дощ майже на весь день перекреслює всі другорядні цілі і ми концентруємось на основному – відвідуєм Лондон тричччі :)

День №17
Дубак і дикий вітер, чудом пробираємось між хмарками до дому не попавши під дощ.

Підсумки

Перші три дні періодично попадали в дощ, але відповідний екіп забезпечує сухість, тому крім психологічного дискомфорту нічо страшного.

Сильний боковий вітер супроводжував нас періодично, і хоча нас було вдвох і 25кг речей, заважав він добряче. Тут, по-моєму, ще ніяких технологічних полегшувачів не придумано.

Їхати на великій швидкості заважала не так дорога, як сильний гул вітру у вухах після першої години їзди. Рятувалися затичками у вуха, але то всерівно не то, треба шось думати з шоломом або вітровим шклом.

Дякуємо усім любим друзям, що гріли-поїли-годували-розважали!

Пройдено 4300 км, тільки на бензину пішло біля 300$.

Японська техніка рулить.

Динь:

Кінець.

free counters






















Смотрите также:

Вам это будет интересно!

  1. Грип в Україні: привіт, паніка, економіка, політика!