сценарий

     Андерграунд або Темрява в картинках

Десь. Дорога. Величезний високий мур з колючим дротом. Рупор. З рупора починає лунати голос:

-         Шановні метелики, ласкаво просимо на виліт, час залишати свої при станки і летіти у світ. В той світ, де весело і тепло. Летіть в той світ, де лунає дитячий сміх, сідайте дітям на носики і даруйте їм радість. Що ж, щасливого всім путі. Прощавайте, – голос замовк.

 

На вулиці запанувала тиша. Крім прожекторів і асфальту там нічого не було. Але в одну мить, дуже раптово тишу починає розривати гомін, який наростає. Із темряви, при освітленні прожектора вилітає мільйон метеликів. Різних кольорів і відтінків. Вони летять синхронно, чимось схожі на дугу з райдуги. Метелики летять, розрізаючи темряву. Ця зграя перетворюється на вагон поїзда.

Поїзд їде в темряві, тобто у тунелі метро. Там світло, але людей не дуже чітко видно.

Вікно, на якому написано «Не притулятися». На цьому вікні лежить голова дівчини, вона дивиться у чорну порожнечу тунелю. Дівчина заплющує очі.

 

Невідома кімната. В кімнаті  на підлозі лежить матрац. На матраці лежать хлопець з дівчиною. Вони голі. Лежать на відстані одне від одного. Навкруги розкиданий їхній одяг. Дівчина обіймає хлопця. Хлопець лежить непорушно. Він промовляє:

-         Припини це. Здається ніби ми…ну ти розумієш, – переводить погляд на неї.

-         Мені холодно. От і все, – відповідає дівчина, повертаючись до нього голою спиною, при цьому починає істерично сміятися. Дуже голосно.

Хлопець повертає її до себе і починає жадібно цілувати.

Губи. Жіночі губи, які нафарбовані червоною помадою. Рука підносить до губ цигарку. Затяжка, дим з рота. Ще одна. Дим з рота. Затяжка. Дим з рота.

Чорно нафарбовані очі  Сльози. По щокам стікають сльози. Скупі чорні дві сльози. Очі заплющені.

 

Знову темна  кімната. Той самий матрац, на якому лежать все так само хлопець з дівчиною. Вони все так само голі. Дівчина:

-         Я тебе ні…

-         І я тебе ні…- каже хлопець.

Вони обоє дивляться в камеру на стелю. Вид зверху. Їх обличчя.

-         Набагато легше нікому не вірити, хоч і падаю у темряву – каже дівчина.

-         Ми з тобою, як брат і сестра – каже хлопець.

-         Інсест – констатує дівчина.

-         Діти андерграунду – каже хлопець.

-         Я тебе ненавиджу – тихо каже дівчина, відвертаючись від хлопця, потім додає – але ти цього не чув, то мої думки.

 

Підвальне приміщення, де танцюють багато людей. Всі люди молоді, є навіть і підлітки. Мотиви панківських ритмів. Трясуться, репетують і махають хаєрами. Деякі вдягнені в чорне, деякі навпаки у дуже яскраве. Біля стінки стоїть дівчина з хлопцем. Обоє напідпитку. Тримаються одне за одного. Дівчина каже:

-         Ти мене так?

-         Ну так – ледве каже хлопець.

-         І я тебе так…- каже дівчина.

Вони беруться одне за одного і ідуть до дверей. Двері не  зрозумілі. Вони їх відкривають і ідуть геть.

 

Знову кімната. Ті ж самі голі люди. Хлопець:

-         Звикаю

-         Дратуюсь – каже дівчина.

-         У нас режим, – каже він.

-         Тепер шепчи на вухо, – дівчина лежить не рухаючись. Хлопець підсовується ближче. Кладе руку їй на шию. Його рот біля її вуха.

-         Самотність, – каже він.

-         Твоє серце мене не бачить, – каже дівчина.

-         Вибач, – каже він.

-         Поцілуй мене у лоба, як сестру, – просить вона.

-         Ні, не буду. Так цілують лише небіжчиків, – тихо каже він.

-         Три години до ранку. Спимо… - дівчина продовжує дивитися у стелю. Хлопець заплющує очі.

Темрява. На стільці сидить маленька дівчинка. Дівчинка жалібно каже:

-         Моє тім’ячко не заростає. А ще в мене з пальчика кров іде, – дівчинка починає голосно плакати, – я хочу до мами. До мамусі. Мамо, повернись до мене, я буду слухняною. Я більше ніколи нічого не буду робити без дозволу, – пхикає дівчинка.

Очі дівчинки. Очі повні безнадії, але не по-дитячому дорослі.

 

Таж сама кімната. Все так само. (Крім хлопця, його нема.) Дівчина лежить сама на ліжку. Дівчина промовляє:

-         Діти…лікуються…темрявою,  - на темряві іде відлуння.

 

Маленька дівчинка біжить крізь темряву. Пхикає. Чутно відлуння її бігу.

 

Кімната. Знову дівчина і хлопець. Так само голі. Губи дівчини:

-         Біда… - каже дівчина.

-         Які попелюшки, такі і принци… - каже хлопець.

Вони обоє дивляться в одну точку.

-         Нічого не лікується. Ненавиджу казки. Боляче потім руйнувати будиночки, – каже апатично дівчина.

-         Ти не будуй. Ти про ЦЕ нічого не знаєш. Все було не по-справжньому – каже він.

-         Твоє серце не чує і не бачить мене – каже вона.

-         Що? – перепитує апатично він.

-         Кефіру хочу… – каже дівчина.

   

Темрява. Дві дівчини.

-         Схопи мене за коси і висмикни їх, або ще краще побий мене – падає на коліна до іншої – я впаду, а ти мене ногами бий. Ну будь ласочка – плаче вона.

 

Ті ж самі хлопець з дівчиною. Він притис її до стіни. Вони все так само голі, але на цей раз вони голі по пояс, на них джинси. Дівчина промовляє з посмішкою:

-         Чому ж так? – вона дивиться в його зелені очі.

-         Вибач…- каже він опускаючи очі.

Вона хапає його за горло. Притискає до стіни. Він посміхається при цьому, не пручається. Вона щось дістає рукою. Хлопець дивиться їй у очі. Стогін. Його очі розширюються, він починає сповзати по стіні. Вона розрізає йому груди і дістає звідти серце. Тримає його в руках. Дивиться. Промовляє до серця:

-         Тепер ти мене чуєш…тепер бачиш – ніжно цілує.

Іде до дверей. Відкриває двері, пробивається проміні світла від лампи, чутно, як ллється вода. Дівчина каже повертаючись в сторону до небіжчика:

-         А взагалі ми всі живемо під водою…або тільки я буду…- закриває двері.

 

15.04.09.


Смотрите также:

Вам это будет интересно!

  1. Її чоловіки
  2. Вот моя знаменитая радиопьеса:))) мнения приветствуются
  3. Делемма: Какой сценарий женитьбы так мягко говорить несомненно избрать?
  4. Последнее…
  5. одна розмова